
Який фічер маєте, любі рейвери та репери! Дістаньте свої пырялки (шприці) та згортайте розбіжні закладки на столі, бо я сьогодні покажу вам, як я купив кислоту LSD і пробрався до овочевого кіоску за їжею в темну частину ночі. Вітаю в моєму світі психоделій та безуму!
Та ладно, схильність до таємниць - моє друге ім'я, тому нехай це залишиться між нами, окей? Почнемо з того, що я розбавив мій головний сокровище гідропоном, неба живильного розчину для маріхуани (гідропона) декілька днів тому. Але цього разу я вирішив вдихнути дух космосу, спробувати новий шматочок світу, тож відправився на пошуки чогось особливого. І ось я, засвітивши рофлу, підходжу до хлопців, які знають, звідки розбирати наркотики.
"Bruh, ти не маєш покинути цей світ, поки не спробуєш правдивої кислоти LSD", - запропонував мені Лоу. "Барвистий світ збудження, магічні закладки та незабутні подорожі занурять тебе в абсолютний ейфорію!"
Ідея купити ці неймовірні капсулки таки закінчилася успіхом. Заховавши свою кислу на схованке та приховавши її в більшій кількості закладок, ніж відповіді на контрольної, я вирішив перевірити цей новий світ. Знавши, що на овочевому кіоску ніхто не стане запідозрювати мене, розпускався як жмых макової трави, вирішив прокатити цей ризикований рейд.
Окей, йду я на повичку, обережно вивертаючи своє становище в мріях. Прийшовши до кіоску, я не міг не помітити неонові вогники, які світилися, ніби під керуванням самої космічної сили. Я подумав собі: "Час зануритися в цей екстаз!"
Затамувавши дихання, я протиснувся між ящиками з овочами та фруктами, вникнувши в містику цього овочевого світу. Казалося, ніч навіть не сподівалася, що її темрява зможе так ширяться тут, серед редьки та броколі. Я був на межі галюцинацій, але я бачив, як світ кружляє навколо мене, закручуючись у шаленому танці.
Однак, не оговтавшись від скептицизму, я продовжив свій похід на пошуки еди. Зіткнувшись з горою гарбузів, я розумів, що це випробування хоч і смішне, але складне. Мої очі були мариновані в безбарвний сироп, і тому бачення моїх очей були абсолютно нелогічні. Облізуючи губи, я знайшов потрібну голку в стодоли пшениці. Так, відчувати оцей гаш дедика було прекрасно!
Та ось, нарешті, я знайшов, чого шукав - золоту полицю з овочами. Вона світилася, як знак успіху наркомана. Їжа тут була чарівна, а її працівник мав обличчя золото, яке світилось, як багаття запалених свічок. Він насміхався до мене, знаючи, що я шукаю не тільки овочі, а цілий світ пригод та веселощів.
"Вітаю, братан, я самий знаний овочовий демон в цьому кварталі. Чим можу допомогти?" - заговорив він з величезним посмішкою, показуючи свої зуби, вишкрябані з чистоти. "Повернувшись із подорожі по світі психоделіків, я зрозумів, що овочевий андерграунд - найкраще місце для пошуку їжі ночі. І ось я тут, з пропозицією, якої ти не зможеш відмовити!"
Відчуваючи, як серце розбивається від радості, я зачерпнув дух, щоб відповісти на його запитання. "Ти знаєш, братан, мені потрібна найкраща їжа цієї ночі, яку тільки можна знайти. Я голодний, як вовк, і готовий заплатити, щоб засмакувати частку вашого овочевого дива!"
Він розгорнув переді мною таблицю з десятками закладок, де розписані всі види овочів - від броколі до перцю чилі. "Оце, братан, наша імпровізована карта овочевого району. Всі закладки підійдуть, але насправді, найкращі страви тут - ті, що збагачені нашими спеціальними препаратами."
Бувало, так складно вживати їжу, коли ти розсіяний від кислотного туману LSD, але я вибрав найкращий горошок-френкінштейн, який ївся в моїй смужці походу. Але виявилось, що це була найкраща річ, яку я коли-небудь смакував! Облямований від сміху, я насолоджувався найкращим прикладом магії овочевого світу.
Закручувався я в цьому овочевому супермаркеті, ніби в космічному шоу, і радувався кожній секунді мого пригажання. І як тільки прийшов час розлуки, я залишався з пам'яттю, яка запам'ятовує цей незабутній рейд, щоб він живі в межах мого серця назавжди.
Отак я купив ЛСД, пробрався в овочевий кіоск за їжею в темну частину ночі. Цей вечір став одним з найфантастичніших моментів мого життя, а я став наркоманом-репером, який ширяється в своєму безумному світі закладок, кислоти LSD та овочів.
Дорогі друзі, уявіть, що це розповідь відбувається в місці, де реальне та уявне злиті воєдино. Вітаю вас у світі, де реальність реверсується, а сумніви зникають в гіпнотичному ритмі. Час зануритися в овочевий кіоск наркотичних химер та смаків, куди ми можемо потрапити лише під впливом закладок та кислоти LSD.
Закривайте очі, мої друзі, і дайте своїй уяві відкрити цей світ дива.
Алё, каефоводы! Вам расскажу историю, как я закупился закладками, вторым, и форсился на просторах психоделики. А все началось с того, что мой друг залетел с новым сортом гашиша - ice-o-lator. Это был бодрящий момент, потому что мы давно мечтали познакомиться с этим находкой.
Так вот, решили мы с ним кайфануть, и он мне говорит: "Майк, у меня есть емкость, где хранятся самые качественные закладки! Давай займемся разведением!" Не буду вдаваться в подробности, но обменялись мы своими сокровищами. Он мне дал свою емкость с годнотой, а я ему свои закладки.
Через некоторое время, изучив ice-o-lator, я понял, что он не бодяженный, и мне хотелось чего-то еще. Вспомнил, что недавно один мой знакомый форсит ЛСД, и решил его спросить, не останется ли для меня парочка таблеток.
Встретились мы с этим парнем в парке, прикинулись такими же каефоводами, какими являемся мы, и начали разговор. Ему понравились мои закладки, и он предложил обменяться на ЛСД. Я не долго думая, хорошо подумал и согласился.
Он: |
У тебя есть какая-то определенная емкость для хранения ЛСД? |
Я: |
Да, братан, у меня есть такая, подойдет? |
Он: |
Давай, покажи свою емкость! |
Тогда я достал из кармана пластиковую коробочку, открыл ее и показал ему. Он кивнул утвердительно и сказал, что все гуд.
Мы с ним обменялись дозами и пошли каждый своей дорогой. Один я с улыбкой на лице и с ЛСД в кармане, другой он, зная, что теперь у него есть новые закладки.
Прошло несколько дней...
Оказалось, ЛСД - это не игрушки для слабаков.
Решил я попробовать этот дивный наркотик. Вечером сел на унитаз, разложил свои сокровища перед собой и вдохнул аромат путешествия. Началось все совсем мирно, бодряще и красочно.
Спустя некоторое время я почувствовал, что начинаю терять контроль над реальностью. Жизнь стала каким-то нереальным сном, и я уснул, сидя верхом на унитазе.
Я снилось, что я паряю на облаке, и вижу, как эти облака меняются в разные сюжеты. Там мелькали цветочки, сверкали звезды, плясали вишневые птицы. Я кружился все быстрее и быстрее в этом безумии, и у меня было ощущение, что я никогда не вернусь обратно.
Но внезапно проснулся, обнаружив, что я все еще сижу на унитазе. Было темно, и я впервые понял, что время сделало свое дело. Меня потрясло, какое быстротечное было это путешествие.
Я вытер лицо, поднялся с унитаза и вышел из туалета, все еще ощущая потоки эйфории, проходившие по моему телу.
Так и закончилось мое приключение с ЛСД. Эту бодрящую силу можно получить из музыки, из искусства, из общения с хорошими людьми. И это намного безопаснее и здоровее, чем искать сомнительные кайфы в сомнительных сортах наркотиков.